Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 905/3704/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 21.03.2016у справі№ 905/3704/15господарського суду Донецької області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фідлайф" простягнення заборгованості в сумі 24 260,00 грн, інфляційних витрат в сумі 8 255,86 грн, 3% річних в сумі 484,54 грн, пені в сумі 9 024,71 грн та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 5 814,42 грн в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Левшина Г.В.) від 08.02.2016 у справі № 905/3704/15 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 24 260,00 грн, пеню в сумі 6 831,34 грн та судовий збір в сумі 791,57 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя Стойка О.В., судді - Бойченко К.І., Зубченко І.В.) від 21.03.2016 рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2016 у справі № 905/3704/15 скасовано в частині задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідлайф" про стягнення пені за договором №49 від 29.01.2015 у сумі 6 831,34 грн та розподілу судових витрат; в скасованій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення пені за договором №49 від 29.01.2015 у сумі 6 831,34 грн відмовлено; в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2016 у справі № 905/3704/15 залишено без змін; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідлайф" судовий збір в сумі 1 339,80 грн.

В касаційній скарзі Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2016, а рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2016 у справі № 905/3704/15 залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.16, 526, 662, 663 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ч.1 ст.101 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідлайф" про стягнення заборгованості в сумі 24 260,00 грн, інфляційних втрат в сумі 8 255,86 грн, трьох процентів річних в сумі 484,54 грн, пені в сумі 9 024,71 грн та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 5814,42 грн. Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач отримав передплату по договору поставки товару, проте не передав товар у встановлений договором строк, що стало підставою для звернення до нього з вимогою повернути суму попередньої оплати; відмова повернути попередню оплату товару стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Судами встановлено таке.

29.01.2015 між сторонами був укладений договір поставки №49 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти та оплатити повнораціонні комбікорми та/або білково-вітамінно-мінеральні концентрати, у кількості, асортименті, за номенклатурою, ціною і умовами поставки згідно цього договору та специфікацій до нього, які є невід'ємною частиною цього договору.

В п.11.9. Договору сторонами встановлений строк дії Договору до 31.12.2015.

За змістом п.5.1. Договору оплата поставленого за договором товару здійснюється позивачем шляхом 100% передплати вартості товару на банківський рахунок відповідача.

Згідно п.6.1. Договору, умови поставки кожної партії товару вказуються сторонами в підписаних специфікаціях (згідно правил ІНКОТЕРМС 2000), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також особливостей, які випливають з положень цього договору.

В пункті 1.2. сторонами узгоджено, що у випадку, якщо умови поставки товару, порядок і терміни його оплати позивачем, зазначені в підписаних сторонами Специфікаціях суперечать положенням цього Договору, обов'язковими для виконання сторонами і пріоритетними по відношенню до положень цього Договору є положення підписаних сторонами Специфікацій.

До Договору сторонами була підписана специфікація №1 від 29.01.2015 (далі - Специфікація) на загальну суму 24 260,00 грн, згідно якої товар поставляється упакованим у ламінованих поліпропіленових мішках по 25 кг на умовах EXW-склад відповідача, який розташований за адресою: 92913, Україна, Луганська область, Кремінський район, с. Бараниківка, вул. Зарічна, 124 - комбікормовий завод ТОВ "Фідлайф", термін поставки товару - 02.02.2015.

Позивачем на виконання умов Договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №ФЛ-0000151 від 29.01.2015, було внесено стовідсоткову передоплату за продукцію на загальну суму 24 260,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №70 від 30.01.2015, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.25).

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що поставка спірного товару не відбулась.

В матеріалах справи наявна копія претензії позивача від 17.08.2015 за №1/1308, в якій він вимагав від відповідача повернути перераховані грошові кошти у розмірі 24 260,00 грн.

Докази поставки товару або повернення передоплати матеріали справи не містять.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості з попередньої оплати та пені, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач свої обов'язки з поставки оплаченого товару у встановлений строк не виконав, у позивача через сім днів після звернення до нього із претензією виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Апеляційний суд скасував рішення суду в частині задоволення позовних вимог і прийняв рішення про відмову в позові в цій частині, мотивуючи свою позицію тим, що позивач був обізнаний про дату та адресу поставки, але будь-яких дій, направлених на отримання товару не здійснив, отже, він є таким, що прострочив, а тому відсутні підстави стверджувати, що відповідачем не виконано обов'язку з передачі товару за умовами договору поставки; оскільки позивач не здійснив дії щодо отримання товару на складі відповідача 02.02.2015, будь-яких доказів неможливості цього не надав, з вимогами щодо отримання товару в інший час або щодо відмови від отримання товару та розірвання Договору до відповідача не звертався, його право на момент звернення із позовом до суду в період дії Договору - не було порушено.

В касаційній скарзі позивач стверджує, що він не приймав участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, оскільки його не повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи.

Касаційна інстанція виходить із такого.

У статті 98 ГПК України унормовано, що про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі (ч.1 ст.99 ГПК України).

Відповідно до ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи. Факт неодержання процесуальних документів адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманими документами та конвертом оперативно передається відповідному судді для ознайомлення та приєднання до справи (пункти 2.6.17., 2.6.18 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28).

В матеріалах справи відсутнє повідомлення з відміткою про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення з ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.02.2016 про призначення до розгляду апеляційної скарги відповідача на 21.03.2016, коли і було ухвалено оскаржувану постанову, а також поштове повідомлення встановленого зразка із зазначенням причини його невручення.

За змістом пункту 3 частини першої статті 1119 та пункту 2 частини другої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України розгляд судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є підставою для скасування рішення суду та передачі справи на новий розгляд.

Крім того, суд апеляційної інстанції порушив положення ст.101 ГПК України, відповідно до яких додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Проте, апеляційний суд без будь-якого обгрунтування прийняв в якості додатковго доказу витяг з журналу-ордеру за 02.02.2015 (а.с.51), на підставі якого встановив обставини щодо належного виконання відповідачем умов договору поставки товару, і, відповідно, спростував висновки суду першої інстанції, відповідно до яких позивач не був належно проінформований про момент готовності товару.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція дійшла висновку про часткове задовлення касаційної скарги з направленням справи на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1, п.2 ч.2 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2016 у справі № 905/3704/15 - скасувати.

Справу № 905/3704/15 направити на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді К. Грейц

О. Поляк